12.10.2012   00:00 Галина Чоп

"Під звуки української музики в Польщі танцюють від малого до старого"

Учасник українсько-польського гурту "Еней" Мирослав Ортинський розповідає про те, як колективу вдається успішно пропагувати український фольк на теренах сучасної Польщі

Вони ввірвалися у польський шоу-біз-нес несподівано і хвацько, у стилі свого харизматичного тезки з "Енеїди" Котляревського і одразу змусили полюбити себе цілу Польщу. "Еней" – направду унікальний гурт, адже, народившись на теренах Польщі, зумів не лише якісно адаптувати оригінальний дух української народної пісні, а й подати його так, що ним захопились тисячі поляків. Цього року рок-гурт відзначив десяту річницю від дня заснування. За плечима музикантів – сотні концертів, тисячі шанувальників і перемога в шоу-талантів "Tylko muzyka" (аналог українському Х-фактору). Саме тоді "Еней" зазвучав на повний голос, зумівши україномовними піснями підкорити судів та шанувальників проекту. Про те, як утворився гурт, як працюється хлопцям, і чому музиканти відмовляються називати себе унікальними, читайте в розмові "Погляду" з учасником колективу, бас-гітаристом і вокалістом Мирославом Ортинським.
– "Еней" – це направду унікальний проект для терен Польщі, адже ви поєднуєте рок-музику з елементами української народної музики. Як народився проект? Як сформувався колектив? І чи відчуваєте себе унікальними?

– Проект виник 2002 року в Ольштині, що в Польщі. Його засновниками стало троє хлопців: брати Петро та Павло Солодухи і Лукаш Койриш. Петро і Павло мають українське коріння, адже їхнього діда переселили під час операції Вісла. Хлопців виховували в українській культурі і в українському дусі. Петро вчився грати на акордеоні, Павло пробував свої сили на ударних інструментах. Коли вони зустріли Лукаша, який теж грав на акордеоні, вирішили створити проект "Еней". Потім до колективу приєдналися учасники, які володіли духовими інструментами. Хлопці багато експериментували, кожен із них вносив до звучання колективу щось своє. Ансамбль грав польсько-українську музику, яка, скажу чесно, формувалася сама собою. Ефект цієї роботи ви можете чути зараз у нашій музиці. Чи ми відчуваємо себе унікальними? Багато хто говорить нам, що ми дійсно такі, але ми цього не відчуваємо. Ми прості хлопці, і граємо таку музику, яку любимо, яка дає нам енергію, яка виходить з наших сердець! Так, для багатьох поляків "Еней" – це екзотичний колектив. І це добре, адже ми відрізняємося від інших, проте не є унікальними.

– В Україні існує багато гуртів, які поєднують сучасне звучання з народними мотивами. Чи знайомі ви з цією музикою? Який серед гуртів імпонує найбільше? Можете порівняти їх з польськими колективами?
– Деякі наші учасники постійно слідкують за розвитком української музики. Так, в Україні є багато ансамблів, що нам надзвичайно імпонують. Серед них: ТІК, Mаd Heads, ВВ, а найбільше любимо і поважаємо Kozak System (у минулому "Гайдамаки"). Цей гурт надзвичайно близький нам за своїм музичним кліматом. Ми постійно підтримуємо з цим колективом контакт, плануємо провести разом кілька концертів у Польщі та Україні. Іван Леньо, один з учасників гурту, щиро відгукнувся на нашу пропозицію виконати одну з пісень у новому альбомі "Енею", за що йому вкотре велике "дякую". Щодо інших ансамблів, то українці в Польщі найбільше люблять "Океан Ельзи". Я особисто теж дуже люблю пісні Славка Вакарчука і його гурту, хоча в нас надзвичайно різні стилі музики і виконання. Також у Польщі непогану популярність завоювали дівчата з групи "Mirami", а їхня пісня "Сексуальна, небезпечна" стала справжнім хітом. Ми з ними зустрічалися на кількох концертах і тепер теж товаришуємо, так що Kozak System i Mirami великі вітання від "Енею".

Не хотілося б порівнювати українські гурти з польськими, адже не має значення, в якій країні ти виступаєш. Любить тебе слухач чи ні  –  це абсолютно індивідуальна справа, яка не залежить від географії. Одне лише можна додати до цього – ми за те, щоб українські гурти виступали українською, а не російською. Бо які це тоді українські колективи? Нехай тоді відразу називають себе лише російськими гуртами.

– Що для вас означала перемога в шоу Tylko muzyka? Чому, на вашу думку, мешканці Польщі так добре сприймають вашу музику, в основі якої культура сусідів?
– Перемога в шоу Tylko Muzyka започаткувала нову еру для нашого колективу. Ми ввірвалися у шоу-бізнес несподівано, і за нашим розвитком несподівано почала слідкувати абсолютна більшість поляків і не тільки. До того часу в нас теж було багато концертів. Ми виступали на наймасштабнішому фестивалі Європи – Przystanek Woodstock. Також "Еней" часто виступав на розігріві багатьох зірок Польщі. На момент перемоги у проекті в нашому активі було вже два альбоми, і над розвитком гурту ми дійсно працювали багато і старанно. Уже перед шоу в нас була сформована "армія" вболівальників. Ідучи на проект, ми пообіцяли їм, що ТВ не змінить нас, і ми виконуватимемо ту ж музику, і залишимося тими ж веселими і драйвовими хлопцями, якими нас запам'ятали до проекту. Наші фани побачили, що "Еней" дотримав слова, і віддали за нас свої голоси. Для інших шанувальників проекту наш гурт став справжнім відкриттям, і, напевне, нам вдалося підкорити їх своєю музикою, яка дійсно дуже відрізнялася від стилю інших учасників шоу. До слова, в Польщі давно не було такого гурту, який би поєднував фольк із сучасним роком. Напевне, нам пощастило потрапити у відповідне місце і у відповідний час.

– Із вашої особистої сторінки у мережі Facebook можна було побачити, що ви активно вболівали під час Євро-2012. Скажіть чесно, яку збірну "Еней" підтримував гарячіше? Які враження у вас залишились після чемпіонату?
– Ми вболівали однаково гаряче як за збірну Польщі, так і за збірну України. Серйозно! Не хочеться навіть думати, що було б, якби дві збірні зійшлися у поєдинку. На щастя, Польща й Україна потрапили до різних груп. Для нас Євро-2012 минуло у чотирьох кольорах господарів Чемпіонату – прапорів України та Польщі. Коли грала польська збірна, ми одягали футболки польської національної збірної, розмальовували обличчя кольорами національного прапору Польщі та йшли уболівати. Коли ж на поле виходила збірна України, "Еней", навіть польські представники у колективі, був увесь у блакитно-жовтих кольорах. У день, коли Україна грала зі збірною Франції, ми їхали на концерт до Познані. Відбувши виступ, ми швидко переодягнулися у футболки національної збірної України і вирушили у фан-зону в Познані вболівати за наших. Українських уболівальників там не було багато, проте ми з усієї сили кричали "Україна! Україна!". Для нас це був надзвичайно чудовий вечір, вболівати усією душею за збірну, за свою країну, незважаючи на те, що українська збірна тоді програла матч. Мені особисто надзвичайно приємно, що Україні і Польщі вдалося організувати і провести чемпіонат такого масштабу. Це дуже важливий крок на шляху порозуміння і співпраці цих двох країн. А під час Євро-2012 мене не залишало відчуття, що поляки й українці – брати і сестри.

– Як зараз живе гурт? Чи багато у вас концертів, записів? Хто ваші шанувальники?
– Важко поєднати в один образ прихильника нашого гурту, адже на концертах "Енею" однаково веселяться як малі діти і молодь, так і старші люди, і навіть бабусі й дідусі. Це надзвичайно приємно, що наша музика подобається усім поколінням.

Наразі ми завершили літній сезон концертів і хочемо відвести час на заслужену перерву. Адже нарешті мусимо приділити увагу своїм дівчатам, родинам, а дехто навіть дітям. Проте розслаблятися довго не вийде, бо вже усередині жовтня презентуємо новий сингл "Tak smakuje Zycie" ("Так смакує життя"). Ця пісня звучатиме польською мовою, але сама мелодика українська. Особливо шанувальникам, я сподіваюся, сподобається народна заспівка всередині композиції, а також мелодія, яку виконуватиме духова секція оркестру. Цей сингл – черговий доказ того, що ми вірні своїм ідеалам, і що від поєднання двох культур може народитися дійсно якісна річ. До цієї пісні ми презентуємо одразу відео-кліп. Сингл і відео – частина промоційних заходів до виходу нового альбому, який шанувальники побачать вже всередині листопада. На новому диску ми представимо як україномовні, так і польськомовні пісні – 50/50. Цим альбомом ми хочемо продемонструвати, що розвиваємося, що продовжуємо експериментувати і поєднувати в музиці надбання двох культур. За це нас і полюбила ціла Польща. У цьому альбомі ви зможете почути також чарівний акордеон Івана Леньо з Kozak System, спів хлопців із гурту Afromental, який, наразі, є одним із найпопулярніших колективів Польщі. До речі, з цим гуртом у нас навіть є композиція про єдність України і Польщі. Також в альбомі можна почути елементи білого співу, який додає характеру нашому стилю. Тому я дуже сподіваюся, що наші пісні імпонуватимуть не лише польським, а й українським слухачам.

ГАЛЯ ЧОП

Loading...